Небезпека чадного газу
Середа, 17 січня 2018, 14:37

Останнім часом почастішали нещасні випадки отруєння чадним газом, якого ще називають «тихим убивцею». Статистика дуже сумна – гинуть дорослі, гинуть діти. Так, в селі Трисвятська Слобода, що в Чернігівському районі, в приватному житловому будинку сталося групове отруєння, за попередніми висновками, чадним газом. Причина - порушення правил експлуатації нагрівальної печі, зокрема передчасне закриття заслінки димаря.

В результаті цього 16-ти річна дівчина загинула на місці пригоди, її матір та бабусю з діагнозом отруєння чадним газом доставлено до реанімаційного відділення Чернігівської центральної районної лікарні.

Що ж таке чадний газ та в чому його небезпека? Окис вуглецю (міжнародна назва – карбон монооксид) –  це безбарвний газ, що не має запаху, тому він особливо небезпечний, бо його не можна відчути.  Чадний газ отруйний, легший за повітря і може вбити людину упродовж декількох хвилин. Напевно, немає іншої отрути, в результаті отруєння якою загинуло б більше людей. Чадний газ – абсолютний «чемпіон».

Він є одним з найбільш токсичних компонентів продуктів горіння, який входить до складу диму, і виділяється при тлінні та горінні майже всіх горючих речовин і матеріалів. Крім того, він утворюється і тоді, коли двоокис вуглецю, продукт повного згорання палива, відновлюється  розжареним вугіллям.

У невеликих кількостях він, навіть, утворюється в організмі людини. Напевно тому, постраждалий, не маючи опору, коли оксид вуглецю вже у великих дозах попадає в організм через легені, ніби відкриває «обійми» назустріч йому. Це може статися в побуті, в котельних, газогенераторних, у транспортних засобах при включеному двигуні, гаражах, тощо.

Підступність чадного газу проявляється у тому, що він легко проходить через бар’єр легень та попадає в кров.. Кров при цьому втрачає здатність переносити і правильно використовувати кисень, що пошкоджує мозок та інші органи. В результаті спричиняється кисневе голодування організму в цілому, що приводить до летального наслідку.

Симптоми отруєння чадним газом.

Поява перших ознак та ступінь тяжкості отруєння оксидом вуглецю залежить від кількості газу в атмосфері, в якому знаходиться постраждалий. Крім того на це впливає час контакту з загазованою атмосферою, а також умови, при яких виникає отруєння. Невеликі його дози викликають запаморочення, головний біль, послаблення пам’яті, уваги, головокружіння, відчуття втоми і вповільнення реакції постраждалого. Крім того, виникає відчуття тяжкості та пульсація в голові, потемніння та мерехтіння в очах, шум у вухах.

У подальшому виникає почервоніння обличчя, серцебиття, дрижання, слабкість, нудота і блювання.

При тяжких отруєннях приєднується м’язова слабість, дихання стає поверхневим, пульс стає частим, зіниці розширюються. Виникає сплутаність свідомості, наростаюча сонливість змінюється втратою свідомості. В умовах м’язового розслаблення виникає мимовільне випорожнення кишечнику і сечового міхура. Обличчя набуває блідо-синюшного забарвлення. При явищах пригнічення серцевої діяльності, дихання, виникнення судом може настати смерть.

Що робити  при отруєнні чадним газом.

Перша допомога при підозрі на отруєння чадним газом має надаватися якомога раніше: надягання фільтруючого протигаза з гопкалітовим патроном чи промислового фільтруючого протигаза (в умовах виробництва); постраждалого необхідно негайно винести із загазованого приміщення на свіже повітря; розстебнути верхній одяг, брюки, комір сорочки, у жінок – бюстгальтер, зняти ремінь. Завдання цих дій – ліквідувати перешкоди до вільного дихання.

Декілька разів бризнути холодною водою на обличчя та грудну клітку. Піднести до носу ватку з нашатирним спиртом з метою стимуляції дихальних рухів. При можливості дати подихати киснем. Гаряче пиття, зігрівання. Викликати лікаря. За відсутності дихання – розпочати штучне дихання «рот до роту». Сучасний рівень кваліфікованої медичної допомоги дає змогу вивести більшість постраждалих із стану отруєння.

Як вберегти від отруєння чадним газом себе і своїх близьких:

  • не рідше одного разу на три місяці перевіряти справність вентиляції в кухні та ванній кімнаті (наприклад, за допомогою аркуша паперу або полум’я свічки, сірника);
  • не рідше одного разу на рік запрошувати працівника газової служби для контролю стану газової колонки та плити;
  • окрему увагу необхідно звернути на справність систем виведення продуктів горіння – коминів. Вимагати від комунальних служб проводити профілактичні огляди димарів не рідше двох разів на рік;
  • регулярно провітрювати житло;
  • ні в якому разі не слід залишати ввімкнені прилади опалення без нагляду під час сну. Також не рекомендується залишати дітей без нагляду при ввімкнених приладах опалення.
  • не залишати працюючий двигун автомобіля при роботі в автогаражі. 

Пам’ятайте! Всі ми маємо бути максимально пильними як в побуті, так і на виробництві для уникнення нещасних випадків.


методист Михайленко С.В.